"Фейки" сьогодні — це більше, ніж просто неправдива інформація, статті та постановочні інтерв'ю. Демократичні політики та медіа-експерти закликають не використовувати слова "фейк-ньюс" або "фейки". Коректний термін — дезінформація. Вона має на меті просування ідеологічної лінії, геополітичних інтересів і часто використовується радикальними групами, авторитарними політиками, популістами та тролями. Вперше з'явившись в американській політиці, слова "фейки" або "фейк-ньюс" швидко поширилися за її межами й стали войовничим терміном, який використовується для дискредитації незалежної журналістики. Відповідаючи на звинувачення в расизмі та критику дій Білого Дому, Дональд Трамп регулярно називає критичних журналістів fake news. У Німеччині поняттям "брехлива преса" (Lügenpresse) користуються праворадикали та популісти для дискредитації ЗМІ. Це гасло вперше було використано нацистами в гітлерівській Німеччині, а з 2015 року стало знову популярним серед патріотично налаштованих громадян на демонстраціях "Пегіда" проти біженців та зборах правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини".

У Росії Володимир Путін і його прессекретар Дмитро Пєсков використовують слово "фейки", коли на поверхню спливає інформація, яка сильно відрізняється від офіційних даних Кремля. Боротьба з "фейками" в Росії є частиною системи по цензуруванню публікацій та сайтів. Разом із блокуванням сайтів і публікацій, які дійсно не відповідають фактам, державні органи блокують незалежні портали, накладають штрафи й позбавляють свободи громадян, які публікують критичні коментарі в Інтернеті, викладають відео та фотографії документів. Під час кризи, викликаної коронавірусом, в російських державних ЗМІ, незалежних новинних порталах і соціальних мережах стали з'являтися суперечливі дані про хворих і померлих, про забезпечення лікарень засобами захисту, необхідним устаткованням та заходами підтримки медичних працівників. Кремль в оперативному режимі прийняв "закон про фейкові новини", який загрожує штрафом від 30 тис. до 1,5 млн рублів і блокуванням сайту за публікацію недостовірних новин та поширення інформації, що ображає суспільство й державу. Особливості судової системи та правових норм в Росії дозволяють використовувати Кремлю цей закон для обмеження свободи слова та для тиску на незалежні засоби масової інформації.

З кінця 2013 року Україна особливо активно піддається дезінформації з боку російських офіційних ЗМІ, конспірологов-антиамериканістів, радикальних груп всередині країни та антиамериканських популістів із ЄС.
У червні 2020 року американська компанія Graphika опублікувала звіт із результатами свого дослідження щодо мережі російської дезінформації про Україну. Повідомляється, що фейки системно поширювали сімома мовами на 300 сайтах, а також — в соцмережах, включаючи Facebook, Twitter і YouTube. Всього дослідники вивчили 2 тис. 500 повідомлень, написаних із початку 2014 року. Третина з них стосувалася України. Зокрема, в матеріалах йдеться, що Україна — корумпована держава, де при владі перебувають неонацисти. Для розміщення фейків мережа використовувала 300 сайтів і платформ. Серед них: LiveJournal, Facebook, Blogspot, WordPress, Reddit, Medium, Twitter. Фейки розміщували російською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, шведською та українською.
Під час пандемії, крім поширених по всьому світу чуток про негативну дію антен 5G, так звану змову Білла Гейтса, в країні були зафіксовані понад 150 випадків поширення паніки пов'язаної з коронавірусом. СБУ залучила десятки користувачів соціальних мереж до адміністративної відповідальності за поширення свідомо неправдивих даних, які можуть привести до порушення громадського порядку. Представники самопроголошеної "ДНР" запустили чутки, що коронавірус могли створити в "біологічних лабораторіях України".
Всесвітня організація охорони здоров'я регулярно спростовує дезінформацію про навмисний характер епідемії та заявляє, що коронавірус має тваринне походження, а доказів штучного створення вірусу не існує. Глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус констатує, що крім пандемії COVID-19, лікарям доводиться боротися з "інфодемією" пропаганди, домислів і чуток. ВООЗ запустила окрему сторінку й домовилася із провідними соціальними мережами про політику протидії поширення дезінформації та теорій змови. Facebook, Twitter і YouTube адаптували свої алгоритми таким чином, щоб користувачі спочатку бачили публікації про Covid-19 з верифікованою інформацією від ВООЗ та, таким чином, протистояли формуванню хибних уявлень про коронавірус. Це безпрецедентний випадок співпраці міжнародної організації та соціальних мереж.

Пандемія ще раз наочно показала, що соціальні мережі — це не тільки острів свободи слова, а й місце, де фактично безперешкодно можна поширювати неправдиву інформацію, "сенсації" і міфи про походження коронавірусу або взагалі його відсутнісь. По всьому світу десятки тисяч блогерів збирають мільйони переглядів на відео в YouTube і під постами в Telegram та Facebook про змову вірусологів, таємні лабораторії й план з масового чіпування населення, який був розроблений особисто Біллом Гейтсом. Конспірологи пов'язали установку антен для мобільного інтернету 5G з різким зростанням кількості хворих на коронавірус. Результат дезінформації не змусив себе довго чекати. В англійських Ліверпулі та Бірмінгемі спалили вишки 5G. У Північній Осетії в травні 2020 року вчинили підпал звичайної антени МТС і залишили село під час пандемії на кілька днів без зв'язку.

У Німеччині в розпал пандемії сотні людей виходили на вулицю в знак протесту проти обмежувальних заходів і проводили так звані "гігієно-демонстрації" (Hygiene-Demos). Надивившись відео YouTube-блогерів і начитавшись Telegram-каналів конспірологів, "гігієно-демонстранти" звинувачували вірусологів, уряд і концерни в маніпуляції статистикою і вимагали повного скасування карантину. Вимоги протестувальників підтримували популісти, жовта преса і праворадикальні політики, які нерідко приєднуються до будь-якого роду протестів проти керуючої партії. З огляду на величезний вплив соціальних мереж на суспільство і політику, виникає необхідність додаткової освіти про те, як влаштовані алгоритми соцмереж і якими методами конспірології та пропагандисти найчастіше користуються для залучення аудиторії та введення людей в оману.

Щоб не попастися на вудку шахраїв і пропагандистів, необхідно регулярно перевіряти джерела й дотримуватися базових принципів медіагігієни. Убезпечити себе та своє оточення від поширення шкідливої ​​інформації можна, дотримуючись базових принципів факт-чекінгу. Для цього необхідно відповісти на п'ять простих запитань.

У всьому світі зростає роль комунікації онлайн. Завдяки поширенню смартфонів і зниженню вартості Інтернет тепер практично у кожної людини є можливість бути частиною інформаційного простору і самій публікувати ролики в YouTube, вести дебати у Facebook, створювати історії в Instagram, публікувати відео в Tik-Tok або вести тематичні канали в Telegram. Уже сьогодні в багатьох країнах більшість людей використовує онлайн-версії газет, стрічку соцмереж і YouTube-трансляції, як основне джерело інформації. У молодих демократіях і країнах з авторитарними урядами Інтернет-портали та соціальні мережі все частіше стають майданчиками для громадських дискусій. З ростом популярності онлайн-ресурсів та вдосконалення пропагандистських практик, ростуть ризики дезінформації та маніпулювання громадською думкою. Щоб відрізнити факти від думок і протистояти маніпуляціям в інформаційному середовищі, медіа експерти та громадянське суспільство закликають розвивати критичне мислення і ретельно перевіряти інформацію, яка поширюється.

Проєкт «Citizen +» підготовлено німецькою суспільно-корисною організацією Dekabristen e.V., українською анімаційною студією NEED у співпраці з Illuminator.info та російським медіа-порталом Bumaga Media. Фінансова підтримка надана Міністерством закордонних справ Німеччини в рамках програми «Розвитку діалогу між громадянськими суспільствами Росії та країн Східного Партнерства».