Це схоже на правду, але Черчилль навряд чи міг припускати такий результат подій. Він помер за 50 років до Брекзіту. Його знамениті слова про демократію прозвучали 11 листопада 1947 року в Палаті общин. Тоді Черчилль був «всього лише» лідером опозиції після нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах у липні 1945 року. Він жорстко критикував уряд, який прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.

Знаменита фраза Черчилля про демократію прозвучала 11 листопада 1947 року в Палаті общин. Тоді він був «всього лише» лідером опозиції після несподіваного, але нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах в липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав рейтинг, прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.

А най його! Серйозно? Зізнайся, ти дивишся передачі на російському телебаченні? Черчилль не був шпигуном, а під час війни керував урядом Великобританії. Його знамениті слова про демократію прозвучали 11 листопада 1947 року в Палаті общин. Тоді Черчилль був «всього лише» лідером опозиції після нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах у липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав рейтинг, прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.

Знаменита фраза Черчилля про демократію прозвучала 11 листопада 1947 року в Палаті общин. Тоді він був «всього лише» лідером опозиції після несподіваного, але нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах в липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав рейтинг, прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.

Точно! Ці слова прозвучали 11 листопада 1947 року в Палаті общин, коли Черчилль був «всього лише» лідером опозиції після нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах у липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав рейтинг, прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.
Прочитати переклад промови Черчилля.

Знаменита фраза Черчилля про демократію прозвучала 11 листопада 1947 року в Палаті общин. Тоді він був «всього лише» лідером опозиції після несподіваного, але нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах в липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав рейтинг, прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.

Ні, це не так. У 1945 році був підписаний договір про беззастережну капітуляцію Німеччини та створення чотирьох секторів у Берліні. Спочатку їх контролювали СРСР, Великобританія, Франція та США. Європа розділилася на капіталістичну та комуністичну. У багатьох західноєвропейських країнах встановилася ліберальна демократія. У країнах, які контролював Радянський Союз, почали фальсифікувати вибори й була встановлена ​​авторитарна влада комуністичних партій. Ніякого договору про розподіл Європи між Черчиллем та Сталіним не було. Договір про розподіл Європи був підписаний між Гітлером та Сталіним у серпні 1939 року. Він дозволив СРСР окупувати Польщу, Прибалтику, Бессарабію, а Гітлеру розпочати Другу Світову війну, не побоюючись протистояння з боку Москви.

Знаменита фраза Черчилля про демократію прозвучала 11 листопада 1947 року в Палаті общин. Тоді він був «всього лише» лідером опозиції після несподіваного, але нищівної поразки від лейбориста Клемента Еттлі на виборах в липні 1945 року. У той момент він критикував уряд, який стрімко втрачав рейтинг, прагнув обмежити повноваження парламенту і, зокрема, право вето Палати лордів.

Конституція гарантує свободу слова. Ти можеш користуватися Інтернетом, постити відео в Тік-Ток і отримувати нові знання на онлайн-курсах. Але право на доступ в Інтернет поки що не закріплено в Конституції. Якби це було так, то держави повинні були б забезпечити всіх громадян доступом до Всесвітньої мережі. За це виступає міжнародна організація Товариство Інтернету (ISOC). У 2017 році вона провела опитування на тему: "Чи повинен доступ в Інтернет бути визнаний одним із невід'ємних прав людини?". 83% погодилися, 14% не погодилися, 3% не визначилися.

Безумовно! Але також Конституція тобі гарантує право на протести. Тому правильний варіант №5.

Так, можна! Хоч по кілька разів на день! Але також Конституція гарантує тобі право вибирати та бути обраним. Тому правильний варіант №5.

Нічого собі! Трохи притормози! Ти можеш вільно висловлювати свою думку, критикувати інших, вийти із плакатом на площу. Але і в демократичній державі можуть бути обмеження. Наприклад, не можна влаштовувати насильницькі акції, ображати тих, чия думка відрізняється від твоєї або порушувати права інших людей.

Так, вибирати й бути обраним, а також право на протести гарантує Конституція.

Ні, гласність — це один з базових принципів демократії. Гласність — це не тільки свобода інформації, але і політика транспарентності, максимальної відкритості в діяльності уряду і державних установ.Ні, гласність — це один з базових принципів демократії. Гласність — це не тільки свобода інформації, але і політика транспарентності, максимальної відкритості в діяльності уряду і державних установ.

Ні, плюралізм — це базовий принцип демократії. Плюралізм дозволяє існувати різноманіттю політичних сил із конкуренцією між ними за представництво в органах державної влади. Необхідними умовами для існування політичного плюралізму є свобода слова та свобода масової інформації, багатопартійна система, політична опозиція, вільні вибори, парламентаризм, незалежні від держави громадські організації.

Так! Можливо, веганів більше в ліберальних країнах. Але це суто особисте рішення. Відмова від м'яса і молочної продукції не є основою демократичного устрою.

Місцеве самоврядування є основою сучасних демократій. Громадяни можуть безпосередньо вирішувати питання благоустрою або культурного життя у себе в селі або районі. Представники місцевого самоврядування обираються шляхом прямого голосування і представляють інтереси громадян у питаннях соціального забезпечення, ремонту інфраструктури, проведення фестивалів, спортивних заходів.

Ні! На щастя, в Конституції закріплені права на життя, свободу слова, зібрань та інші права людини.

Ні! Навіть в секулярних, тобто, світських державах, релігія згадана в тексті Конституції. Свобода віросповідань є базовим правом людини й не може обмежуватися рішеннями урядів.

На жаль, щастя не гарантовано нам Конституцією. Але деякі правителі намагаються всіма способами ощасливити своїх громадян. У 2016 році прем'єр-міністр Об'єднаних Арабських Еміратів шейх Мохаммед ібн Рашид аль Мактум проголосив: ОАЕ повинна стати найщасливішою країною світу. Під це завдання створили Міністерство щастя і відстежують його рівень згідно з особливим індексом. Численні камери, алгоритми та фільтри в Інтернеті стежать, щоб громадяни не передумали стати щасливими.

Ні! "Людська гідність недоторканна" — це перша стаття Основного закону Німеччини. "Кожен має право на повагу до його гідності" — 28-ма стаття української Конституції. "Ніхто не повинен зазнавати тортур, насильства, іншого жорстокого або такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання", — йдеться у 21-й статті конституції РФ. Чи дотримуються ці норми у твоїй країні?

Ні, це місцеве самоврядування.

Вірно! Громадянське суспільство являє собою ключовий елемент системи стримувань і противаг. Некомерційні організації, профспілки та групи людей, об'єднаних за інтересами, беруть на себе обов'язки щодо вирішення суспільних завдань та здійснення цивільного контролю. Частиною громадянського суспільства є політичні рухи, правозахисні організації, екологічні активісти, блогери, священнослужителі, професійні асоціації. Розвинуте громадянське є стабілізуючим фактором для політичної системи.

Ні! Теорія суспільного договору є однією із концепцій походження держави. Суть даної теорії полягає в тому, що люди погодилися на перетворення свого "природного стану" в "стан громадянського" і делегування частини свого суверенітету державі для забезпечення безпеки та зростання добробуту.

Ні. Ця група називалася "Громадянська оборона". Соліст Єгор Лєтов під рифи гаражного панк-року проповідував анархістські ідеї та закликав "вбити в собі державу".

Ні. Поліція — це правоохоронний орган, який забезпечує безпеку всередині держави та суспільства, але не захищає демократію.

Шпіц. Мімімі. Ні!

Дійсно ЗМІ або медіа називають "сторожовим псом", який охороняє демократію та її громадян, суспільство від свавілля з боку держави та бізнесу.

Ні. Суд є гарантом захисту прав та свобод і грає ключову роль у вирішенні спорів між громадянами, організаціями, бізнесом та державою. "Сторожовим псом" називають неформальну гілку влади.

Це схоже на правду! Існує теорія, що людина, перебуваючи під тиском більшості, схиляється до свідомо логічно-помилкової аргументації, заснованої на думці, що більшість завжди має рацію. Такий вид аргументації називається argumentum ad populum, що перекладається з латинської як "аргумент до народу". Такі методи часто використовуються у рекламі та популістських кампаніях. Але також більшість має право призначати уряд. Тому правильний варіант №4.

Дійсно, в демократичних країнах джерелом державної влади є більшість. Партія або кандидат в президенти, які отримують понад 50% голосів на виборах або в результаті угод з іншими партіями, отримують повноваження на прийняття ключових рішень щодо поточних завдань та розподілу бюджетних коштів. Проте, влада більшості не безмежна. Президент та уряд не мають права обмежувати або скасовувати основні свободи громадян або міняти Конституцію для утримання влади. Але також більшість схиляє людей до прийняття популярної точки зору. Тому правильний варіант №4.

Ні! Влада більшості обмежена Конституцією, яка захищає права і свободи меншин, інакомислячих та всіх громадян незалежно від їх політичних уподобань.

Так, в демократичних державах більшість схиляє людей до прийняття популярної точки зору. Існує теорія, що людина, перебуваючи під тиском більшості, схиляється до свідомо логічно-помилкової аргументації, заснованої на думці, що більшість завжди має рацію. Також більшість має право призначати уряд. Однак, важливо пам'ятати, що влада більшості не безмежна. Президент і уряд не мають права обмежувати або скасовувати основні свободи громадян або міняти Конституцію для утримання влади.

Громадяни користуються рівними правами незалежно від віри, сексуальної орієнтації, політичних поглядів та соціального статусу. Всі повинні дотримуватися законів, платити податки та мати можливість скористатися своїми правами. Але рівноправність — це також рівні права чоловіків і жінок. Тому правильний варіант №5.

Ні. Поділ влади означає незалежність виконавчої, законодавчої та судових гілок і запобігання концентрації повноважень в одних руках.

Ні, рівень заробітної плати не прописаний у Конституції. Він визначається трудовим законодавством, договором із роботодавцем або ставкою гонорару.

Так, рівноправність — це рівність чоловіків, жінок та інших гендерів у сімейних стосунках, суспільстві та при працевлаштуванні на роботу. Але рівноправність — це також рівність громадян перед законом. Всі повинні дотримуватися законів, платити податки й мати можливість скористатися своїми правами. Тому правильний варіант №5.

Абсолютно вірно! І рівність громадян перед законом, і рівні права чоловіків і жінок — це рівноправність.

Цікава думка. Десь ми її вже чули. США — важливий політичний та економічний гравець, але Вашингтон не в змозі контролювати всі держави.

Вірно! Суверенність гарантується Конституцією і дає можливість проводити соціальну, культурну, економічну та зовнішню політику незалежно від інших держав та їхньої економічної та політичної ваги.

Ні! Поділ влади передбачає наявність незалежного суду, багатопартійного парламенту).

Ні! Таке право дає нам свобода слова.

Ні. Смерть Сталіна у 1953 році та оголошений на XX з'їзді у 1956 році новий курс Генерального секретаря КПРС Микити Хрущова привели до "відлиги" у тоталітарній державі, осуду культу особи Сталіна та звільнення більшості політв'язнів з ГУЛАГу. Радянський Союз потім проіснував ще понад 30 років. Ключову роль у падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до оголошення незалежності колишніх радянських республік.

Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до оголошення незалежності колишніх радянських республік.

Було б непогано, але ні. "Бульдозерна виставка" пройшла в Москві 15 вересня 1974 року і стала першою публічною акцією неофіційного мистецтва. На ній були представлені картини московських художників-нонконформістів. Виставка була знищена співробітниками міліції за допомогою поливальних машин і бульдозерів, від чого й отримала свою назву.

Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до оголошення незалежності колишніх радянських республік.

Ну, звичайно! Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені демократичні реформи, заборонена цензура, оголошена свобода слова або політика "гласності", проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги та акції протесту, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до незалежності колишніх радянських республік.

Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до оголошення незалежності колишніх радянських республік.

Ні. Литва стала першою країною серед союзних республік, яка оголосила незалежність у березні 1990 року. У січні 1991 року за наказом Михайла Горбачова радянські війська і КДБ здійснили спробу силового захоплення влади, що призвело до масових акцій протесту, заворушень і вуличних сутичок, в ході яких загинули щонайменше 13 людей. Зіткнення відбулися також в Шяуляї, Каунасі, Клайпеді та сусідній Латвії.

Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до оголошення незалежності колишніх радянських республік.

Ні, це був уже останній цвях в кришку радянської труни. Договір, підписаний між Білоруссю, Росією та Україною в 1991 році в Біловезькій Пущі лише документально закріпив остаточний розпад Радянського Союзу. Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до проголошення незалежності колишніх радянських республік. Перші національні вибори в радянських республіках були проведені після початку реформ Михайла Горбачова.

Ключову роль в падінні диктатури КПРС і "параді суверенітетів" зіграла політика "Перебудови" Михайла Горбачова. В кінці 1980-х були запущені перші демократичні реформи, скасована цензура, проведені перші вільні вибори. Ослаблення поліцейського режиму дозволило проводити мітинги, що сприяло розвитку громадянської активності та в кінцевому результаті призвело до оголошення незалежності колишніх радянських республік.